
Хоч на вибори грошей наче й немає, зате вони є у політиків на купівлю один одного. Фото: segodnya.ua
Вчорашнє засідання Ради нацбезпеки й оборони України скликалося для обговорення плану дій в умовах світової фінансової кризи. Проте президент і прем'єр затіяли дискусію навколо того, де взяти гроші для проведення позачергових парламентських виборів. Через три години після початку засідання члени РНБО проголосували за виділення на ці цілі більш, ніж 400 млн грн з резервного фонду Кабміну. Хоча проти такої пропозиції голосувала сама Юлія Тимошенко й міністр внутрішніх справ (потенційний член виборчого списку БЮТ) Юрій Луценко, незабаром на президентському сайті з'явився відповідний указ глави держави. Згідно з документом, уряд повинен був забезпечити перерахування коштів Міністерством фінансів і Держказначейством Центрвиборчкому до кінця вчорашнього дня, пише газета "24" у статті "Фінансування не можна ігнорувати".
Схоже, уряд опинився у вельми скрутному становищі. З одного боку, згідно з законом, Кабмін зобов'язаний виконати рішення РНБО й надати для проведення виборчої кампанії необхідні кошти. Проте віце-прем'єр Олександр Турчинов стверджує, що заради виконання президентського указу прем'єр вимушена буде піти на серйозні порушення: "Резервний фонд використовується урядом виключно для подолання наслідків стихії або подій, які до них прирівнюються". А Юлія Тимошенко, мовляв, на нецільове використання коштів не піде.
За словами глави Контрольно-ревізійного управління Миколи Сивульського (екс-депутата від БЮТ), "спроба профінансувати проведення позачергових виборів за рахунок резервного фонду держбюджету також є протизаконною і штовхає уряд на здійснення бюджетного правопорушення". Адже фінансування виборів здійснюється виключно з державного бюджету, в який необхідно внести відповідні зміни. От тільки чи має право розпущена Рада ухвалювати подібні рішення?
Тим часом у Секретаріаті президента, здається, знайшли, де взяти гроші й без участі уряду. Газета "Дело" в статті "Навіщо БЮТ переносить вибори" пише, що ідею підкинув голова регламентного комітету ВР Олександр Єфремов. За його словами, вибори можна провести за рахунок коштів Національного банку. "Може бути ухвалене судове рішення, згідно з яким ЦВК звернеться до НБУ, а той виділить певні кошти для того, щоб провести передвиборну кампанію й вибори", - сказав депутат від Партії регіонів.
Хоч на вибори грошей наче й немає, зате вони є у політиків на купівлю один одного. Газета "Сегодня" в статті "Купіть самотню партію за 300 тисяч". Протягом останніх днів активізувалися чутки про торги стосовно купівлі окремими перспективними політиками дрібних партій, створених до жовтня 2007 року. Причина проста - щоб партія брала участь у виборах, згідно з законом вона повинна бути зареєстрована хоча б за рік до них. Складніше з мотивацією - навіщо купувати ці партії.
"Це звичайне явище перед виборами, - говорить політолог Кость Бондаренко. - В умовах, коли партії не мають ідеології, легко купити будь-яку партію під будь-якого діяча. Ціни коливаються від 1 млн до 300 тисяч доларів. Тут головне добре торгуватися. Я знаю випадок, коли ціна стартувала з 1,5 млн і була збита до 350 тисяч. З цієї суми половина йде ватажкові (тому, в кого друк і "контрольний пакет" в низових структурах), а половина - делегатам з'їзду за потрібне голосування".
"Деякі партії й створюються для того, щоб їх продати, - уточнює політолог Володимир Корнілов. - Причому якщо років шість тому їх купували за декілька десятків тисяч доларів, то тепер мова ведеться про сотні тисяч".
За словами Володимира Корнілова, партії купують для двох цілей - або з розрахунку на швидке розкручування і прохід у Верховну Раду, або для того, щоб відбирати голоси у фаворитів. Теоретично, партію можна купити ще з однією метою - щоб потім продати квоти цієї партії у виборчих комісіях (наприклад, квоти по одному регіону можна "штовхнути" за 30-50 тисяч доларів). Але Корнілов вважає, що такий бізнес дуже ризиковий. "Квоти для дрібних партій виділяються за залишковим принципом - що залишилося після парламентських партій. А тому витрати на купівлю партії можна й не відбити", - міркує політолог.
На думку Корнілова, на тему купівлі-продажу партій потрібно звернути увагу парламенту. "Потрібно змінити в законі всього одну норму: щоб партії не тільки існували не менше року до виборів, але й за останній рік не міняли назву. А то, наприклад, Луценко стає на чолі партії "Вперед, Україна!", а незабаром це вже виявляється "Народна Самооборона", - говорить Корнілов.
Також політики вже знайшли гроші на рекламу. "Газета по-киевски" у статті "Усмішки за тисячі доларів" пише, що перші "ластівки" вже з'явилися. Видання помітило на вулицях плакати з портретами деяких політиків і написом "Єднаймося!". Чи не дуже дорого цей заклик, укупі з демонстрацією портретів політиків, обходиться?
Зовнішні рекламні носії в столиці недешеві. "В порівнянні з попередніми парламентськими виборами, розцінки на політичну рекламу на білл-бордах зросли приблизно на 30%, - говорить глава координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами Артем Біденко. - Якщо порівнювати з минулими цьогорічними виборами мера, то політичні білл-борди істотно не подорожчали".
За словами Біденка, середня ціна на таку рекламу в столиці в розпал передвиборної кампанії буде від 1000-1200 дол і вище.
У РА "IPTV" говорять, що місячна оренда біл-борда політикам обійдеться в межах 600-1000 "зелених". Це дорожче, ніж за розміщення, наприклад, споживчої реклами. Як кажуть у рекламному агентстві "А-медіа-груп", на найближчі місяці й навіть наступного року вже заброньовано багато місць на білл-бордах. Але яка саме реклама - споживча або політична - на них розміщуватиметься, поки невідомо.
Джерело: newsru.ua