Демократія в Україні може перешкодити її вступу до НАТО.Time

Вираз "Не зводити очей з України" став своєрідною мантрою сенатора Джона Маккейна, з чиїх вуст звучать зловісні попередження про те, що ця колишня радянська республіка стане наступною жертвою Москви, котра прагне розтоптати маленькі і відважні демократії поблизу своїх кордонів. Маккейн закликає США у відповідь робити все можливе для прискорення процесу вступу України до НАТО. Але демократія в Україні псує всю картину, - пише Тоні Карон сьогодні в Time

В середу президент Віктор Ющенко, надійний союзник США і прихильник вступу до НАТО, оголосив про дострокові парламентські вибори. Це відбулось через розпад правлячої коаліції минулого місяця. Питання про майбутні відносини України з Росією і Заходом залишається предметом запеклих суперечок і каталізатором внутрішньополітичних змін, проте за падінням уряду не було маніпулювання з боку Москви.

Пряма загроза виходить від Юлії Тимошенко, його основного партнера по коаліції, амбітного політика популістського спрямування. Вона приєдналася до Ющенка під час помаранчевої революції, яка повалила ставленика Москви наприкінці 2004 року, але відтоді вступила в боротьбу за владу і дала чітко зрозуміти про свій намір балотуватися в президенти.

Тимошенко, чия партія користується більшою підтримкою, ніж партія Ющенка, багато виступала останнім часом в Східній Україні, де велика частина населення схиляється у бік Росії, а не Заходу, і навіть підтримала проросійську Партію регіонів, очолювану Віктором Януковичем. На торішніх парламентських виборах партія Януковича набрала найбільшу кількість голосів, приблизно одну третину, але опинилася в опозиції, оскільки була сформована коаліція Тимошенко-Ющенко.

Суперництво між ними зберігається, і літнє зіткнення між Росією і Грузією оголило суперечності між президентом і його колишнім союзником. Ющенко поквапився стати на бік грузинського лідера Михайла Саакашвілі і закликав НАТО прискорити процес вступу України до альянсу; Тимошенко ж виступила з різкою критикою його реакції, закликаючи до нейтралітету і обіцяючи виборцям, що вона залишить Україну осторонь конфліктів між іншими країнами. Хоча в принципі в перспективі вона за членство країни в НАТО, вона не хоче квапити події або робити кроки, які можуть спровокувати Росію. Орієнтуючись на Захід, вона більше увага приділяє вступу України до Європейського союзу зі всіма витікаючими з цього економічними перевагами, ніж перевагам у сфері безпеки, і вступу до НАТО.

Останнім часом ставлення Тимошенко до Москви сильно відрізнялося від поглядів Ющенка. Вона закликає до "балансу" у відносинах із сильнішим сусідом і критикує президента за ворожу по відношенню до Росії позицію з таких питань як російська військово-морська база в Севастополі. Оглядачі в Україні вважають, що зараз її основне завдання - забезпечити країні низькі ціни на природний газ, від постачань якого залежить країна, враховуючи схильність Росії використовувати енергетику як геополітичний важіль, що вимагає більшої з нею співпраці.

Хоча їй вдається уникати вибору між Вашингтоном і Москвою, Тимошенко тим не менше намагалася поліпшити свої відносини з США. Як і багато лідерів сусідніх з Росією держав, після грузинської кризи вона схиляється на користь встановлення хороших відносин з обома сторонами на час геополітичної невизначеності.

Зараз мета Тимошенко - перемогти Партію регіонів в парламентських перегонах. Проте український електорат такий роздільний, що навряд чи дострокові вибори виявлять певного переможця. Отже головне питання полягатиме в тому, які дві або три головні партії створять коаліцію. Тимошенко співпрацювала з Партією регіонів минулого місяця з питання про обмеження президентських прерогатив і, можливо, знов сяде з ними за стіл переговорів.

Втім, склад наступного уряду з'ясується після самих виборів і подальших політичних торгів. Отже якщо і послухатися порада Маккейна "не зводити очей з України", то той, що дивиться може просто з'ясувати, що політика в цій колишній радянській республіці куди складніша, ніж просто загроза українській свободі з боку Росії.

У написанні статті брав участь Юрій Зарахович із Москви

Джерело:newsru.ua/.