Криза прозахідної коаліції в Україні. Financial Times

Прозахідна коаліція в Україні вчора розвалилась, зануривши країну в хаос політичної невизначеності, обваливши фінансові ринки і підірвавши недавні спроби західних лідерів продемонструвати свою підтримку Києву після вторгнення Росії до Грузії, - пишуть кореспонденти Роман Олеарчик і Стефан Уегстіл із Financial Times

Президент Віктор Ющенко погрожує розпустити парламент і організувати дострокові вибори, якщо нова коаліція не буде сформована, звинувачуючи в кризі прихильників прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Ющенко і Тимошенко діяли разом під час Помаранчевої революції 2004 року і підтримали орієнтовану на Захід політику, проте вступили в запеклу боротьбу між собою, яка постійно ставить уряд в скрутне становище.

Нові негаразди стались прямо перед візитом віце-президента США Діка Чейні до Києва на цьому тижні на знак підтримки України і за кілька днів до візиту Ющенка до Франції на саміт Євросоюз-Україна. Київ прагне до вступу як в ЄС, так і до НАТО і хоче заручитися більшою підтримкою Заходу, щоб протистояти політичному і економічному тиску, що зросте, з боку Росії.

Хоча офіційно коаліція ще не розвалилася, міністри, що підтримують Ющенка, вчора залишили зустріч кабінету міністрів, і їх партія "Наша Україна" виступила із загрозою вийти з коаліції.

Звертаючись до нації, Ющенко звинуватив прихильників Тимошенко в тому, що вони замишляють "антиконституційний переворот", голосуючи в тандемі з опозиційною Комуністичною партією і Партією регіонів, що спирається на Москву, на користь законодавства, що обмежує владу президента. "Поза сумнівом, руйнування коаліції було добре запланованою акцією", - заявив він.

Тимошенко у відповідь поклала провину за кризу на Ющенка з його "боротьбою" за перемогу на президентських виборах наступного року, в яких, як очікується, братимуть участь обидва політики. Вона також відкинула звинувачення в зайвій м'якості по відношенню до конфлікту в Грузії, заявивши: "Моя позиція по Грузії співпадає з позицією ЄС і полягає в тому, щоб не втягувати Україну в конфлікти".

Військове вторгнення до Грузії викликало побоювання в Києві, що Москва може зробити своєю наступною метою Україну - країну з населенням 46 млн осіб, за вплив в якій борються Росія і Захід.

Москва спростувала припущення, що вона представляє загрозу для територіальної цілісності України, але відкрито протестувала проти політики стрімкої інтеграції із Заходом, що проводиться Ющенком, і особливо проти планів щодо вступу до НАТО, указуючи, що самі українці розходяться в думках з питання вступу до альянсу.

Київ сподівається укласти угоду про ближчу інтеграцію в ЄС на саміті у Франції 9 вересня. Президент України також сподівається на те, що НАТО в грудні зарахує Україну до Плану дій зі вступу до альянсу.

Київський політолог Олексій Харан повідомив, що політичне протистояння в Києві більшою мірою корениться в амбіціях української політичної еліти, ніж в змові Москви підірвати прозахідний шлях розвитку Києва. Але він попередив, що "Москва спробує отримати з цього зиск".

"Якщо коаліція руйнуватиметься, Україна не зійде із прозахідного шляху ще довгий час, але зробить короткострокові відступи. Цей сценарій ускладнив би спроби України інтегруватися до НАТО і в ЄС найближчим часом".

Табір Ющенка звинуватив Тимошенко в тому, що вона діє у згоді з Кремлем, оскільки відмовилася приймати резолюцію, котра різко засуджує дії Москви в Грузії.

Нова коаліція, яка повинна бути сформована протягом 40 днів, щоб уникнути виборів, може включити опозиційні партії, що покладаються на Москву. З'явилися спекуляції, що партія Тимошенко або Ющенка може об'єднати зусилля з Партією регіонів колишнього прем'єр-міністра Віктора Януковича, який також планує взяти участь в президентських виборах наступного року. Багато політиків розглядають всі ці спори як маневри перед президентськими виборами.

Дострокові парламентські вибори можуть дорого обійтися партії Ющенка, яка, відповідно до опитувань громадської думки, сильно відстає від партій Тимошенко і Януковича.

На фінансових ринках українська валюта в цілому зберігала стабільність, але індекс PFTS знизився на 3,8%. П'ятирічний дефолтний своп України - вартість страхування заборгованості - підвищився до нового рівня, з 445 до 563 базисних пунктів.