Столиці загрожує потужний паводок: затопить пів-Києва і заміську віллу Тимошенко

Столичні екологи днями зробили сенсаційну заяву: Києву загрожує найсильніша повінь за останніх 50 років. Поділ і Лівий берег будуть залиті водою, а елітні котеджі високопоставлених чиновників у Конча-Заспі потонуть по самісіньку стріху. Раз у 30-40 років трапляється сильний розлив Дніпра, і, за словами експертів, це вже не за горами.

"Цикл повеней на Дніпрі становить 30-40 років. Останній паводок був у 1979 році. І найближчим часом він може повторитися. Причому в першу чергу дістанеться тим, хто примудрився звести будинки в Конча-Заспі, прямо в заплаві річки. Затопити може також Труханів острів, Гідропарк, та й взагалі весь Лівий берег Дніпра, оскільки він знаходиться в низині. Але, природно, все залежить від висоти підйому води", - цитує газета "24" Ярослава Мовчана, співробітника Національного екологічного центру України.

"Така повінь вже мала статись згідно із тією статистикою і тим часом, коли був останній трагічний випадок, - говорить Мовчан. - Це означає лише одне: найближчим часом нас чекає черговий потоп", - пише "Комсомольская правда" в Украине".

Голова молодіжного відділення Національного екоцентру Олексій Василюк повідомив, що останні дві великі повені в Києві сталися в 1969 і 1979 роках. Коли буде наступна - сказати не може ніхто. "Це може трапитися завтра, післязавтра, наступного року. Тут багато що залежить від погоди на території Білорусі і Росії: якщо там випаде багато снігу або литимуть рясні дощі, то вся ця вода рушить до нас. Тільки ось Київ до неї не готовий", - упевнений Олексій Василюк. За його словами, корінь зла - в забудові заплави Дніпра.

Тільки за оцінками Євгена Жовтяка, колишнього губернатора Київської області, на берегах Дніпра вже виросло декілька сотень котеджів. А може і більше. "Ви ж розумієте: будівництво йде від Києва до Канева по обидві сторони річки", - говорить Жовтяк.

Дійсно, котедж під Києвом, переважно в елітній Конча-Заспі, не побудував хіба що ледачий чиновник. Тут розташовані палаци прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, голови ради Нацбанку України Петра Порошенка, екс-міністра оборони Анатолія Гриценка, київського мера Леоніда Черновецького та його помічниці Ірени Кільчицької.

На берегах Дніпра, у водозахисній зоні, зводяться яхт-клуби і розважальні центри. А минулого року чиновники київської мерії скоротили на 1500 га заповідну зону Жукова острова, її вже теж почали забудовувати. "На півдні Жукова острова, біля острова Ольжин, зараз збираються побудувати гольф-клуб, хоча ширина річки тут і так вже найменша - лише 750 метрів. Ось і уявіть собі: дощ, різке підвищення рівня води. Вона рівномірно розподіляється на ширині в шість кілометрів, потім доходить до найвужчого місця... В результаті - різкий підйом води, хвиля. Якщо це трапиться, то вода піде на Теличку, Рибальський острів, всю нижню частину Подолу, включаючи Контрактову і Поштову площі. Під водою опиняться всі комунікації", - попереджає еколог.

"Русанівка - дуже низька територія, - попереджає Олексій Василюк. - Якщо трапиться повінь, Київ затопить аж по Воскресенку. Ось уявіть собі, що буде, якщо заллє, наприклад, Бортничівську станцію аерації. Всі відходи потечуть по Дніпру в Чорне море".

За словами екологів, вживати заходи безпеки потрібно вже зараз. "Подібні катастрофи відбуватимуться все частіше, - стверджує Ярослав Мовчан. - Держава вже зараз повинна розробити стратегію з забезпечення екологічного балансу в країні".

Екологи наполягають: всю заплаву Дніпра, від масиву Корчевате на південній околиці столиці до міста Українки в Київській області слід оголосити заповідником.

Деякі екологи налаштовані оптимістичніше: підтоплення загрожує лише Русанівці і Конча-Заспі

Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру категорично не згоден із заявами про наближення потопу. "Вся річ у тому, що раніше не було гребель. І щорічно територію Лівого берега і Поділ заливало водою. На цих землях ніхто нічого не будував. Тепер ситуація змінилася. Близько 30 років тому з'явилися дамби. Тепер повені і катастрофа можливі тільки в тій ситуації, якщо гребля прийде в непридатність і не зможе більше утримувати потік води", - пояснює еколог.

Володимир Довбух, представник української асоціації "Зелений світ", також упевнений, що повені не буде - гребля витримає. "Хіба що підтопить підземні переходи на Русанівці", - прогнозує він. Правда, тут же обмовляється: все залежить від висоти води. Говорить, є фото, зроблене на початку ХХ століття, на якому чітко видно: верхівки дерев, які ростуть на Трухановому острові, ледве виступають з води. Щоб цього не трапилося надалі, нехай навіть у менших масштабах, треба припинити забудовувати заплави річок, упевнений Довбух.

Анатолій Яцик, директор Інституту водогосподарсько-екологічних проблем, стверджує, що циклічності в системі паводків немає і бути не може, тому говорити про час повені не можна.

"Останній великий паводок на Дніпрі стався в 1970 році. Для прикладу: якщо сьогодні по річці йде 600-800 кубометрів води на секунду, то тоді йшло 18 тис кубометрів. А в 1931 році - всі 23 тисячі. Що означають ці цифри? У 1970 році вода в Дніпрі піднялася майже на 11 метрів, розповідає експерт. - Повінь була дуже серйозною, але це відбулося ще до будівництва Київської і Канівської ГЕС. А Лівий берег не був забудований так, як сьогодні: не існувало Оболоні, Троєщини, Харківського і вода мала можливість розливатися далеко за Бортничи. Сьогодні в неї такого роздолля вже немає".

"Звичайно, рівень води в Дніпрі піднятися може. Але Київське водосховище в змозі утримати 3,2 мільярда кубометрів води. До того ж є можливість спустити зайву воду з Київського в Канівське водосховище, а звідти - в Кременчуцьке. Тому навіть якщо в районі Конча-Заспи трапиться паводок, то це загрожує лише мешканцям тамтешніх котеджів, які стоять на берегах річки. Ось вони і "попливуть", - говорить Анатолій Яцик.

Довідка: найбільші повені в столиці

Весняні повені в Києві відбувалися регулярно - в 1908, 1917, 1942 роках. Проте найбільший з паводків трапився в квітні 1931 року. Вода залила дві київські електростанції, які тоді забезпечували енергією практично все місто. 2 травня 1931 року рівень води в Дніпрі піднявся на 8,53 метра вище за норму.

Вода доходила людям до пояса і навіть до грудей, а жителів Труханового острова і Слобідки знімали з дахів їхніх будинків, які повністю пішли під воду. Територія затоплення розкинулася на 12 км. завширшки. Із зони лиха евакуювали близько 6 тис людей.

Тільки до кінця травня, коли вода спала, городяни почали підраховувати збитки. Як виявилось, дніпровські хвилі залили і пошкодили майже триста житлових будинків, станцію Київ-Петрівка, шкірзавод, завод "Керамік", насосні станції, а також надрічкові хлібозаводи, створивши загрозу продовольчій безпеці міста.

 

Джерело:

NEWSru.ua