Die Presse. Перманентна "оранжева" криза

 

Українські герої Помаранчевої революції довгий час демонстрували ідилічний настрій. Але тільки на експорт: адже в глибині душі Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко ніколи не відчували один до одного палкої любові. Провина в тому, що очолюваним ними партіями раз по раз доводилося утворювати коаліцію, лежить на народі, який до цих пір не проголосував за якусь іншу тверду більшість. Проте оскільки більшість "помаранчевого" табору стає все більш крихкою, ця конструкція постійно тріщить по швах.

А останнім часом навіть дуже голосно. Наприклад, 13 травня, коли партія прем'єр-міністра Тимошенко блокувала трибуну, перешкодивши тим самим виступу Ющенка в парламенті. Оригінальний вчинок для так званих партнерів по коаліції.

Наприкінці травня послідував крок у відповідь. На виборах мера Києва зазвичай популярна героїня революції провалилася разом зі своїм кандидатом, переможена примхливим банкіром і колишнім мером Леонідом Черновецким. Він зовсім не друг Ющенка, але на час їх згуртувало існування спільного супротивника.

Ющенко відчув поживу

Проміжна перемога над союзником ще більше окрилила Ющенка. Минулого тижня Конституційний Суд оголосив кілька статей державного бюджету, котрі не відповідають конституції. Цього було досить. Тимошенко розгубилась. Як головна українська популістка вона пообіцяла народу крупні соціальні програми, а зараз їй нічим платити. Винен клан Ющенка, повідомила вона народу. І взагалі, вона піде у відставку, якщо Ющенко співпрацюватиме із популярною на сході країни Партією регіонів. У тому, що за кулісами насправді йдуть переговори, спостерігачі не сумніваються.

Патова ситуація на Україні ось вже протягом кількох місяців перешкоджає конструктивній політичній діяльності. А оскільки зростання економіки поки що продовжується і без цього, необхідність реформ сьогодні не так очевидна. Природно, вони знаходяться в замороженому стані. При цьому темп інфляції, що перевищує 20%, є загрозою подальшому зростанню.

Корінь конфлікту між двома прозахідними політиками лежить дуже глибоко - а саме в розбіжностях щодо нової Конституції. Нинішній основний закон - це суперечливе творіння часів революції, повне компромісів, і тому він постійно приводить до нових суперечок про розподіл повноважень. Як Тимошенко, так і Ющенко вже розробили проекти нової конституції. Більш суперечливими вони опинитися не могли: Тимошенко хоче посилення парламенту, Ющенко вимагає більше владних повноважень для президента.

"Всі топчуться на місці"

Поки що все це макулатура. Оскільки жодна із сторін не має в своєму розпорядженні в парламенті необхідної більшості, щоб протягнути власний законопроект. "І, таким чином, здається, що подій багато, а фактично всі топчуться на місці", - сказала одна політична спостерігачка в Києві. Положення могло б змінитися, якби Ющенко насправді об'єднався зі своїм колишнім супротивником Віктором Януковичем, потім парламент відправив би у відставку Тимошенко, і Ющенко провів би свій проект Конституції.

Звичайно, таким шляхом від Тимошенко не позбавитися. Хоча вона теж безтурботно обходиться з народною довірою, проте у неї все ще найвищий рейтинг серед політиків, що діють. А в 2009 році Україні належить обирати президента. Якщо буде підтриманий її проект конституції, виставляти свою кандидатуру вона не буде, начебто пообіцяла за кулісами Тимошенко. Інакше виставить.

Якщо відбудуться дострокові вибори, це її теж влаштує. Іноді по тактичних міркуваннях героїня революції вдає із себе скривджену. Але її стратегія після Помаранчевої революції полягає в тому, що вона використовує інших політиків як прикриття.

За матеріалами:

InoPressa