Канада виділяє додаткові грошові кошти для боротьби зі СНІДом

Крапельниця для хворого з останньою стадією СНІДу в лікарні для хворих на СНІД, розташованій в одному з буддійських храмів в Таїланді. Фото: Saeed Khan/AFP/Getty Images

Читайте також:  - В Україні відкрито Центр лікування дітей з ВІЛ/СНІДом - Успішність боротьби зі СНІДом в Уганді під питанням - Діти в небезпеці! Україна і Росія на передовій у війні з ВІЛ-інфекцією

В кінці лютого канадський уряд оголосив про багатомільйонну ініціативу з форсування розвитку вакцини проти ВІЛ.

Канадська ініціативна група з розробки ВІЛ-вакцини (КВІЛ)  виступить як підтримка канадських інститутів і дослідників, що працюють в співпраці з рештою світу. Канада виділила 111 мільйонів доларів, а Bill-Melinda Gates Foundation виділив 28 мільйонів доларів. Частково гроші використовуватимуться на тестування вакцини проти ВІЛ/СНІДу.

"Канада - відіграє особливу роль в міжнародній співпраці, - сказала Шалєїна Теофілус, консультант канадського Товариства хворих на СНІД. - Канада визнана провідною країною в проведенні ВІЛ-ДОСЛІДЖЕНЬ. КВІЛ планує підсилити співпрацю з урядом, дослідниками та іншими зацікавленими людьми і представниками громадськості. У нас є соціальне і моральне зобов'язання надати допомогу людям постачаннями вакцини проти ВІЛ, зробити її загальнодоступною».

Статистика охорони здоров'я Канади показує, що на кінець 2005 року приблизно 58 000 канадців жили з вірусом ВІЛ/СНІДу. Ця цифра в порівнянні з 2002 роком зросла на 16 %, коли заражених було 50 000 чоловік.

Згідно із Світовою організацією охорони здоров'я, СНІД є найголовнішою причиною смертності в Африці, і знаходиться на четвертому місці серед причин смертності в усьому світі. ВІЛ заразилося понад 60 мільйонів чоловік, включаючи більш ніж два мільйони дітей, з них майже 20 мільйонів померли.

"27 % зараженого населення не знають про свою інфекцію", -  говорить Теофілус.

Створення безпечної і ефективної вакцини проти ВІЛ стало одним з найскладніших завдань для дослідників. Певною мірою складність викликана тим, що імунна система людини не може подолати ВІЛ, на відміну від реакції організму на більшість гострих вірусних інфекцій.

"Саме це не дає дослідникам зрозуміти, яку реакцію імунної системи повинна викликати ефективна вакцина", -  заявляє Національний інститут алергії та інфекційних хвороб. Іншою складністю для вчених  є величезна різноманітність штамів ВІЛ.

У 2003 р. Союз незалежних організацій у всьому світі створив Міжнародну компанію з розробки вакцини проти ВІЛ (МВІЛК) для боротьби з однією з найсерйозніших загроз людству. Канадська ініціативна група з розробки ВІЛ-вакцини координує внутрішні та міжнародні зусилля МВІЛК, функції якої дуже широкі: від дослідження нових вакцин, клінічних випробувань і виробництва багатообіцяючих вакцин для дослідів, до визначення напрямів досліджень і врегулювання соціальних проблем, пов'язаних із створенням вакцини.

"Розробка вакцини повинна бути частиною всебічного підходу разом з іншими методами і лікуванням", - сказала Тееофілус. Крім біологічних і патологічних аспектів, ВІЛ/СНІД пандемія піднімає соціальні, юридичні, етичні та інші проблеми суспільства.
 
"Клеймо, яке поставило суспільство на ВІЛ-ЗАРАЖЕНИХ, -  серйозне, в цьому відношенні Канада і Африка схожі між собою", - говорить 28-річна Джоді Беннінджер, фахівець з ВІЛ. Вона - дослідник-консультант, працювала в Південній Африці із зараженими ВІЛ/СНІДом протягом восьми місяців.

Беннінджер розповіла про свій досвід волонтера в закладі для людей, які вмирають від СНІДу в Оттаві. Вона говорить, що родичі пацієнтів часто відмовлялися від них, не бажаючи жити з ними разом через страх зараження.

"Це були представники найнижчих шарів суспільства, включаючи повій, гомосексуалістів, психічно хворих та іммігрантів. Вони прийшли туди, щоб померти гідно, цього заслуговують всі люди", - розповіла вона. Теофілус і Беннінджер погоджуються, що інформованість населення - критичний інструмент в розумінні цієї проблеми суспільством, і вона не повинна скорочуватися навіть з появою вакцини.

"Люди потребують інформації про ВіЛ-інфекцію, наприклад, як вона передається. Коли вони дійсно зрозуміють ступінь ризику, то зможуть визначити - чи варто наражати себе на небезпеку", -  говорить Беннінджер.

Вона також підкреслила, що потрібно серйозно розглядати питання надання фінансової підтримки  країнам, що розвиваються, в боротьбі з ВІЛ/СНІДом, щоб допомога могла знайти тих, хто її потребує.