Берлінська стіна: коли історія вийшла з берегів

У ці дні відзначається 20-я річниця падіння Берлінської стіни - історичної події, за якою надійшла черга "оксамитових революцій" в Європі і об'єднання Німеччини. ЗМІ пишуть про визначальну роль Михайла Горбачова, про жорстку протидію Маргарет Тетчер, а також про стереотипи, що залишилися у західних німців щодо сусідів із колишньої НДР.

Демократичними змінами 1989 року Східна Європа зобов'язана "революції, яка вражала", і яку було ініційовано Михайлом Горбачевим, і що вона увійшла до історії під назвою "перебудова", пише на сторінках The Financial Times колишній британський посол в Москві Родрік Брейтуейт. У червні 1989 року польська "Солідарність" домоглася перемоги на виборах, чим спровокувала рух за зміни всією Східною Європою, проте "приклад було подано" березневими виборами в СРСР, наголошує автор.

Горбачова часто критикують - як на Заході (за те, що не вдався до рішучіших дій), так і в Росії, де багато хто вважає його "зрадником, що розвалив велику державу". Проте, якщо Росії вдасться врешті-решт "здолати свої фобії", історики майбутнього дадуть Горбачову прихильнішу оцінку, переконаний Брейтуейт: "Коли б не він, падіння комунізму в Європі могло б виявитися куди кривавішою і тривалішою справою".

Після падіння Берлінської стіни на порядок денний встало питання про об'єднання двох Німеччин, пише Данієль Верне в Le Monde. Він узяв інтерв'ю у Михайла Горбачова.

Колишнього радянського президента переповнюють суперечливі почуття, зазначає журналіст: гордість за те, що він був ініціатором реформ, що сколихнули Європу, і жаль щодо розпаду СРСР. Він досі впевнений, що можна було поєднати дві мети, які суперечили одна одній: відновлення суверенітету народів і збереження Радянського Союзу.

У червні 1989 року голова СРСР відвідав із офіційним візитом ФРН, і вони з канцлером Гельмутом Колем дійшли думки, що об'єднання Німеччин повинно статися, але не в короткостроковій перспективі. Найімовірніше, передбачали Горбачов і Коль, ця проблема повинна розв'язатися в XXI столітті. Президент Франції Франсуа Міттеран, зі свого боку, виступав за якусь конфедерацію, що спирається на два стовпи: Європейське співтовариство на Заході і реформовану внаслідок перебудови Східну Європу.

"Кожен з нас по-своєму намагався передбачити перебіг історії. Але всі ми помилялися, - зазначає Горбачов: - історія вибухнула". 9 листопада лягла Берлінська стіна, пішов неконтрольований процес. Вже тоді слід було розпочати будівництво спільного європейського дому, говорить Горбачов, проте в Західній Європі і в США інтерпретували події, що відбуваються, як крах комунізму і поразка Росії в холодній війні.

Така помилкова позиція призвела до порушення процесу, що розпочався, вважає він, і було потрібно багато часу, щоб вийти з хаосу, що утворився. Але 1989 рік заклав основи для всіх наступних подій, наголошує Горбачов.

Франція оприлюднила секретні архіви, що стосуються моменту падіння Берлінської стіни: вони свідчать, що Маргарет Тетчер була "одержимим" і "жорстким" лідером, що виступав проти об'єднання Німеччини, пише британська The Times.

"Коль здатний на все", - наводить тодішній посол Франції у Великобританії слова Тетчер, виголошені на обіді з французькими бізнесменами 13 березня 1990 року. "Він став іншою людиною, він більше не знає себе, уявив себе господарем і починає діяти в такому дусі. Треба бачити, як він поводиться з Горбачевим", - заявила Тетчер. "1990-і починаються з ейфорії, а ризикують закінчитися катастрофою", - додала вона.

З огляду на пам'ятну дату німецька газета Handelsblatt публікує матеріал "Стіна лягла - курява залишилася". Томас Ханке нарікає, що в свідомості німців об'єднання стало частиною "меморіальної" культури, не перетворившись при цьому на спільну історію успіху, і продовжують жити кліше, що зміцнилися незабаром після об'єднання. На щастя, мало хто хоче розділитися знову, пише він, але свого роду курява залишилася.

Як приклад автор наводить стереотипні уяви, що в східних землях економіка є в жалюгідному стані, що з 1989 року жителі НДР спрямувалися на захід, а жінки на території колишньої НДР мають менше шансів реалізуватися в професії.

Але все не так однозначно: різниця в рівні доходів між сходом і заходом наближається до коливань рівня добробуту усередині "старих" земель ФРН, кваліфіковані фахівці не квапляться залишати рідні місця, і, згідно із статистикою, на території колишньої НДР жінки частіше є основними "добувачами" в сім'ї, ніж на заході країни (40 і 32% відповідно). На закінчення Ханке рекомендує західним німцям по-новому поглянути на сусідів-співвітчизників.

Переклад: Inopressa.ru