Безсилля G8. Berliner Zeitung

Готель "Віндзор" в Тояко є гігантською спорудою. Подібно до фортеці, ця 11-поверхова будівля, розташована на горі, на висоті 600 метрів, вінчає японський острів Хоккайдо. 5-зірковий готель з усіх боків, куди не глянь, оточують гори, кристальне чисте озеро і дика природа, - пише Йорг Міхель в Berliner Zeitung.

Такі місця останнім часом стали типовими для проведення світових економічних самітів "великої вісімки". Кананаскіс в Скелястих горах або Хайлігендамм на березі Балтійського моря, тепер Тояко на Хоккайдо: де б не збиралися на свою щорічну зустріч, як вважається, вісім найвпливовіших чоловіків і жінок у світі, арена завжди виглядає велично і солідно, але в той же час знаходиться у видаленому і недоступному для більшості місці. Як фортеця Трутцбург.

Більш відповідну картину важко уявити. Буш, Саркозі, Меркель і компанія чіпляються один за одного в ексклюзивному клубі під назвою "велика вісімка". У Японії їх охороняють при цьому 20 тис поліцейських. Але їх вплив вже давно не так великий, як можна припустити, виходячи з назви саміту. Глобальна рівновага вже давно змістилася в порівнянні з тими часом, коли французький президент Валері Жіськар Д'естен і німецький канцлер Гельмут Шмідт 33 року назад прибули на першу зустріч промислово розвинених країн в замок Рамбуйє.

Якщо брати як мірило економічні досягнення, то Канада і Росія більше не можуть входити в клуб G8. Замість цього членами "вісімки" повинні стати Китай, Індія і Бразилія. І дійсно, як "велика вісімка" в Японії може ефективно говорити про ціни, що ростуть, на енергію і продовольство, якщо головні винуватці не сидітимуть за столом переговорів? Разом із спекуляціями на ф'ючерсних ринках економічний бум в економіках, що ростуть, стає однією з найважливіших причин цінової кризи.

Країни, що розвиваються, все частіше запрошуються як сторонні спостерігачі на саміти "Великої вісімки". Проте вона ще дуже далека від партнерства на рівних по той бік милих групових портретів і домовленостей. А як раз це і потрібно: щоб і ці держави були готові поступово брати на себе глобальну відповідальність. Узяти, наприклад, тему захисту клімату. Без Китаю - на сьогоднішній день найбільшого в світі виробника парникових газів, за яким слідують США, - договір, який прийде на зміну Кіотському, просто не має сенсу. І в боротьбі з бідністю в Африці такі країни, як Китай, сьогодні відіграють все більш важливу роль.

І нічого скаржитися, що інтерес до розширення цього клубу в світі по іншу сторону "великої вісімки" вельми обмежений. Оскільки при обговоренні таких важливих тим, як ціни на нафту або фінансові ринки, "вісімка" виявляється безсилою. І навіть там, де вона здатна вжити заходи, вона демонструє слабкість.

Яскравим прикладом є боротьба з бідністю: на саміті в шотландському Глініглсі члени "великої вісімки" вирішили значно збільшити витрати на допомогу в розвитку відповідно до економічних досягнень. Замість цього витрати скоротились. Інший приклад - клімат: у Хайлігендаммі була досягнута домовленість скоротити викиди парникових газів. У реальності цих вбивць клімату практично у все країнах-учасницях "великої вісімки" приборкати не вдалося. Ще один приклад - продовольство: на Хоккайдо обговорюється можливість створення глобальних резервів і більш масованого застосування генних технологій в сільському господарстві. Але все це приведе до подальшого зростання цін на продовольство і лише зміцнить залежність країн, що розвиваються, від деяких західних сьльгоспконцернів.

Таким чином, "велика вісімка" зіткнулась впритул не тільки з кризою легітимності, але і з відсутністю довіри. Або "група восьми" приймає до своїх лав найважливіші країни, що розвиваються, і вводить механізми санкцій у випадку, якщо рішення не виконуються на практиці, або ці помпезні зустрічі взагалі втрачають сенс. Учасники G8 не повинні у такому разі дивуватися, що заклики до розпуску "вісімки" ставатимуть все голосніше, вона сама знецінює себе через вперте збереження статусу-кво. Але замість того, щоб дискутувати про недоліки, лідери країн "великої вісімки", присутні в Хоккайдо, знову високопарно висловлюватимуться, куштуватимуть вишукані страви і роз'їжджатимуть на величезних лімузинах. І запевнятимуть один одного, які вони важливі. Тим часом колись непорушні стіни навколо них вже пішли тріщинами. Колись, в недалекому майбутньому, Трутцбург G8 все ж таки впаде.

 

Джерело: