Чилі оголосила про заборону промислового полювання на китів

У столиці Чилі Сант-Яго на 60-й щорічній сесії Міжнародної китобійної комісії (МКК, International Whaling Commission), що відкрилася в понеділок 23 червня, міністр охорони навколишнього середовища Чилі Ана Ліа Уріарте (Ana Lya Uriarte) оголосила про запровадження безстрокового мораторію на забій китів у територіальних водах країни.

Відповідний указ підписала президент південноамериканської республіки Мішель Бачелет. Чилійський мораторій на китове полювання закінчувався лише в 2025 році, повідомляє NEWSru.com. «Чилі хоче показати світові, що захищатиме китів у своїх водах, - сказав глава держави. - Ця ініціатива стане нашим зобов'язанням перед майбутнім».

Президент також направила в конгрес законопроект, що передбачає створення китового заповідника біля чилійського побережжя, і оголосила цього гігантського ссавця надбанням тваринного світу Чилі.

Відзначимо, Міжнародну китобійну комісію створено в 1946 році. Її членами є 80 країн. Сесія МКК, яка продовжиться до п'ятниці, утретє проходить у Латинській Америці.

Основний документ, на який орієнтуються всі країни-члени МКК, - Міжнародна конвенція про регулювання китобійного промислу (International Convention for the Regulation of Whaling), ухвалена в 1946 році у Вашингтоні, США. Серед завдань комісії - повна заборона полювання на деякі види китоподібних, виділення районів світового океану як «китові заповідники» і встановлення квот на полювання на китів.

Крім того, в її компетенцію входять обмеження за розміром китів, на яких полюють, відкриття й закриття сезонів і районів китобійного промислу, заборона полювання на дитинчат, що харчуються молоком матері, а також самок китів із дитинчатами. Рішення про запровадження заборони на комерційний промисел китів було прийнято 19 лютого 1986 року, інформує Навколо Світу.

Але за останні роки члени МКК розділилися на два табори. Одні країни, насамперед Японія, виступають за скасування мораторію на китобійний промисел. Їхні противники вважають, що кількість цих тварин як і раніше мала, і щоб врятувати види від вимирання, слід дотримуватися прийнятої організацією заборони на їхній вилов і забій.

У 2007 році японці вже сподівалися, що їм удасться добитися відміни мораторію, проте зустріч бойкотували 26 країн, зокрема США, Великобританія, Австралія і Нова Зеландія, тим самим позбавивши учасників конференції можливості набрати необхідні для ухвалення рішення 75% голосів.

А проте нині Норвегія та Ісландія ведуть комерційний промисел «господарів океану» всупереч мораторію, запровадженому МКК у 1986 році через загрозу їх зникнення. Але найбільші претензії екологічних організацій викликає Японія, яка під виглядом «наукових досліджень» винищує сотні цих ссавців.

При цьому Токіо представило на розгляд учасників асамблеї проект резолюції, що дозволяє невеликим риболовецьким общинам у Японії вести обмежений за масштабами прибережний промисел китів для «підтримки традиційної культури харчування».

Проте природоохоронні організації давно звинувачують японський уряд в обмані, заявляючи, що під прикриттям науки японські китобійні флотилії щороку вбивають до 1 тис. китів, м'ясо яких потім «спливає» на «чорному ринку», передає Росбалт.

Тим часом сумісні дослідження, проведені вченими з Канади, Гренландії, Норвегії та США й опубліковані в журналі Ecological Applications, свідчать про те, що кліматичні зміни загрожують зникненням нарвалові, який є в списку найбільш чуйних до кліматичних змін. За ним йде хохлач (вид тюленів), гренландський (або полярний) кит і морж.

Дослідники взяли дев'ять змінних, що дозволяють визначити здатність тварин протистояти майбутнім кліматичним змінам. Серед цих чинників фігурують чисельність популяції, специфіка місця проживання, різноманітність режимів харчування й здатність справлятися із змінами, що відбуваються з льодом.

Нагадаємо, рік тому цей самий проект резолюції не отримав схвалення через опір США, Нової Зеландії та низки інших країн на минулій сесії Міжнародної китобійної комісії, після чого Японія погрозила вийти з її складу.