
Опозиціонери та правозахисники вимагають звільнення Кіма. Фото: VIKTOR DRACHEV/AFP/Getty Images
Суд Центрального району білоруської столиці у вівторок ухвалив вирок десятьом учасникам несанкціонованих акцій протесту, що відбулися в січні. Молодіжного активіста Андрія Кіма засуджено до півтора року позбавлення волі. Сімох учасників січневих демонстрацій було засуджено до обмеження свободи без направлення до виправних установ строком на два роки, двох - оштрафовано. Ще четверо, серед яких неповнолітній підліток, судитимуть пізніше.
Молоді люди потрапили у поле зору правоохоронних органів під час січневих протестів підприємців. У несанкціонованих демонстраціях тоді брало участь від 3 до 5 тисяч чоловік, обурених діями влади з обмеження можливості вести приватний бізнес. Протести жорстоко розігнали сили правопорядку.
Тих, хто потрапив на лаву підсудних, визнали винними в організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок.
Активіста руху «Ініціатива» Андрія Кіма, крім того, звинувачено в злочині, визначеному в білоруському Кримінальному кодексі як «насильство або загроза насильства стосовно співробітника міліції».
Кім був арештований у Мінську 21 січня, у слідчому ізоляторі зустрів своє 22-ліття, нині відповідно до рішення суду має бути направлений у колонію загального режиму.
Суд, який білоруська недержавна преса охрестила «процесом 14-ти» (за кількістю обвинувачених), тривав близько тижня. За ходом судових розглядів спостерігали представники акредитованих у Мінську західних дипломатичних відомств, численні правозахисники й журналісти.
Навмисні заворушення? Біля будівлі суду чергував ОМОН. Активісти неурядових організацій оточили суд портретами звинувачених і гаслами із закликами припинити переслідування за політичну позицію.
Тим часом співробітники правоохоронних органів, що виступали в суді як свідки, звертали увагу на те, що притягнуті до відповідальності молоді люди не є підприємцями і не мали особистих підстав для протесту.
Міністр внутрішніх справ Володимир Наумов, що керував діями силовиків під час припинення однієї із січневих вуличних акцій, раніше звинуватив затриманих молодіжних активістів у навмисному здійсненні заворушень і публічно пообіцяв ряд кримінальних розглядів.
Незалежні юристи в Мінську критично оцінюють дії суду й слідства. На думку колишнього адвоката Ігоря Ринкевича, «проведене у даній справі слідство публічно розписалося у своїй необ'єктивності, і звинувачення розпалося на очах у судді та інших учасників процесу».
«Вина обвинувачених ніяк не була доведена в суді. А те, що в основу звинувачення як головний доказ були покладені відеоматеріали, і зовсім неприпустимо», - заявив прес-центру «Хартії'97» білоруський правозахисник Валентин Стефанович. Юрист стверджує, що згідно із законом відеоматеріали не можуть бути головним доказом у суді, а лише непрямим доказом.
«Політичне рішення» Правозахисники і журналісти, які були в залі судового засідання, стверджують також, що на відеокадрах, наданих суду КДБ, МВС і білоруським державним телебаченням і продемонстрованих як доказ, не зафіксовано факт завдання Андрієм Кімом шкоди співробітникові міліції.
Видно, що постраждалого міліціонера в сум'ятті розгону вуличної акції вдарив інший співробітник міліції, а Андрій Кім до постраждалого силовика не наближався, наполягають вони.
Тимчасовий повірений у справах США в Білорусі Джонатан Мур після винесення судової постанови заявив: «Вирок Андрію Кіму - це політичне рішення».
Дипломат назвав Кіма «політичним в'язнем», підкресливши: «США закликали й закликатимуть білоруський режим звільнити всіх політичних в'язнів. На цей момент це Олександр Козулін і Андрій Кім».
Напередодні суду в так званій «справі 14-ти» білоруські демократичні лідери й активісти звернулися з відкритим листом до Верховного комісара ООН з прав людини, Ради ООН із прав людини, ОБСЄ, міжнародних правозахисних організацій із проханням зажадати від білоруського керівництва припинити кримінальне переслідування громадян із політичних мотивів.
Найбільша з білоруських опозиційних партій - Об'єднана громадянська - закликала Європейський Союз розглянути можливість «запровадження точкових санкцій щодо організаторів і виконавців політично мотивованої «справи 14-ти».
Джерело:
ББС