Влада Колумбії оголосила термінову евакуацію через потужне виверження вулкана

Влада Колумбії у вівторок, 15 квітня, евакуювала кілька тисяч чоловік із населених пунктів, розташованих поблизу вулкана Nevado del Huila, через небезпеку сходження лави.

Вулкан Невадо-дель-Уїла несподівано почав вивергатися особливо інтенсивно, викинувши в повітря стовп попелу. Через загрозу сходження лави було евакуйовано кількох тисяч місцевих жителів. У околицях вулкана проживає близько 15 тисяч чоловік, інформує Turist.Ru.

За інформацією Колумбійського інституту геології та гірської справи, вулкан розташований за 240 км на північний захід від столиці країни Боготи. Повідомлень про руйнування і постраждалих поки не надходило. Як мовиться в повідомленні МВС Колумбії, "проводитиметься постійний моніторинг ситуації", пише РІА Новості.

Останнє виверження вулкана сталося у квітні 2007 року, тоді в результаті стихії було завдано значного матеріального збитку. Зокрема, було зруйновано кілька мостів і пошкоджено під'їзні шляхи. Крім того, із берегів вийшли річки Паес і Симбола.

Відзначимо, засніжений вулкан Невадо-дель-Уїла заввишки 5 тисяч 631 метр - найвища точка колумбійської частки Анд. Протягом кількох сотень років вулкан був недіючим і почав вивергатися лише на початку 2007 року.

Довідка: Чому вивергається вулкан?

Наша Земля не вся твердокамінна, швидше вона нагадує яйце: зверху тонка тверда шкаралупа, під нею в'язкий шар гарячої мантії, а в центрі - тверде ядро. Земна «шкаралупа» називається літосфера, що в перекладі з грецької означає «кам'яна оболонка». Товщина літосфери становить у середньому близько 1% радіуса земної кулі: на суші вона становить 70 - 80 кілометрів, а в глибині океанів може бути всього 20 кілометрів. Літосфера вся порізана розломами і нагадує мозаїку.

Температура мантії - тисячі градусів: ближче до ядра температура більша, ближче до оболонки - менша. Через різницю між температурами відбувається перемішування речовини мантії: гарячі маси піднімаються вгору, а холодні - опускаються (так само, як закипаюча вода в каструлі або чайнику, але тільки відбувається це в тисячі разів повільніше). Мантія хоч і розігріта до височезної температури, але через колосальний тиск у центрі Землі вона не рідка, а в'язка - як дуже густа смола. Літосфера-«шкаралупа» ніби плаває у в'язкій мантії, трохи занурившись у неї під своєю вагою.

Досягаючи низів літосфери, остигаюча маса мантії якийсь час рухається горизонтально вздовж твердої кам'яної «шкаралупи», але потім, остигнувши, вона знову опускається в напрямку центра Землі. Поки мантія рухається вздовж літосфери, разом із нею мимоволі рухаються і шматки «шкаралупи» (плити літосфери), при цьому окремі частини кам'яної мозаїки стикаються й наповзають одна на одну.

Частина плити, яка опинилася знизу (на яку наповзла інша плита), поступово занурюється в мантію і починає плавитися. Так утворюється магма - густа маса розплавлених порід із газами й парами води. Магма легша за навколишні породи, тому вона повільно піднімається до поверхні й накопичується в так званих магматичних вогнищах, які розташовуються найчастіше вздовж лінії зіткнення плит. Магма рідша, ніж мантія, але все таки достатньо густа; у перекладі з грецької «магма» означає «густа паста» або «тісто».

Поведінка розжареної магми в магматичному вогнищі й справді нагадує дріжджове тісто: магма збільшується в об'ємі, займає весь вільний простір і піднімається з глибин Землі по тріщинах, намагаючись вирватися на волю. Як тісто піднімає кришку каструлі й витікає через край, так і магма прориває земну кору в найслабкіших місцях і виривається на поверхню. Це і є виверження вулкана.

Виверження вулкана відбувається через дегазацію магми. Процес дегазації відомий кожному: якщо обережно відкрити пляшку з газованим напоєм (лимонадом, кока-колою, квасом або шампанським), лунає удар, і з пляшки виходить димок, а інколи й піна - це з напою виходить газ (тобто відбувається його дегазація). Якщо пляшку із шампанським перед відкриттям потрясти або нагріти, то з неї вирветься потужний струмінь, і стримати цей процес неможливо.

Відомі випадки, коли вивергалися вулкани, що мовчали і 300, і 500, і 800 років. Вулкани, які хоч би раз вивергалися, про що люди пам'ятають (і можуть спрацювати знов), називаються сплячими.

Згаслі (або стародавні) вулкани - це ті, які діяли в далекому геологічному минулому. Наприклад, столиця Шотландії місто Единбург стоїть на стародавньому вулкані, який вивергався більше 300 мільйонів років тому (тоді ще і динозаврів не було), передає «Дом Солнца».