ГоловнаКіно Що приховує полотно "Поклоніння волхвів" Леонардо да Вінчі?
Що приховує полотно "Поклоніння волхвів" Леонардо да Вінчі?
Дата: 28-09-2005
The Epoch Times Україна: www.epochtimes.com.ua
"Поклоніння волхвів"
Серед одержимих учених і прелатів, які плетуть інтриги, у світовому бестселері Дена Брауна "Код да Вінчи", є реальна людина.
Мауріцио Серачині працює в прикрашеному фресками палаццо з високими стелями, який річка відокремлює від галереї Уффіци у Флоренції. Приміщення набите апаратурою, що робить його схожим на лікарню або лабораторію.
Браун називає його діагностом мистецтва, і це непогано характеризує діяльність людини, яка досліджує живописні полотна за допомогою сучасних технологій і консультує музеї, торговців і колекціонерів з питань реставрації.
Сюжет "Коду да Вінчи" крутиться навколо твердження, що картини Леонардо да Вінчі містять безліч символічних алюзій на таємницю, яку зберігають послідовники середньовічного Ордена тамплієрів: Христос одружувався на Марії Магдаліні і мав дітей, нащадки яких живі до цього дня. Браун звернув увагу на Серачині завдяки епічному розслідуванню, в ході якого детектив з'ясовував, що знаходиться під поверхнею "Поклоніння волхвів" - картини, ескіз якої, на думку експертів, зробив да Вінчи, але написав картину хтось інший.
Браун розповів, що на інфрачервоних знімках видно, що картина сильно відрізняється від ескіза. Відмінності, на його думку, були покликані "зруйнувати первинний задум да Вінчи". Він додав: "Якою б не була дійсна суть ескіза, його повинна побачити широка публіка".
Тепер це можливо. Серачині, який на цьому тижні повинен завершити чотирилітнє розслідування, в ексклюзивному інтерв'ю розповів Guardian про попередні результати. Три роки тому він дещо розповів New York Times, але після цього говорив про попередні висновки тільки з чотирма експертами. Серачині детально вивчив полотно, використовуючи інфрачервоні промені, які проникають через фарбу, але відбиваються від того, що знаходиться під нею.
Він і його співробітники витягнули з-під янтарного фону малюнки да Вінчи, що знаходилися там більше п'яти сторіч. Вони включають безліч деталей, які раніше залишалися невидимими. Деякі будуть до смаку теоретикам теорії змови.
"Поклоніння волхвів", можливо, замислювалося як тренувальний майданчик. Навіть видна всім частина твору заповнена фігурами, особами, тваринами, будівлями, листям і діями, що не мають ніякого відношення до біблейського сюжету про відвідини Діви Марії та її новонародженого сина трьома царями.
Фігуру людини, зануреної в роздуми, на передньому плані оточує море осіб. За Марією з одного боку знаходиться незавершена споруда, котру іноді називають зруйнованим палацом. З іншого боку - вершник, який, схоже, тільки що вийшов з бою. При цьому немає елементів, яких можна чекати: немає хліва, ясел, волів і навіть осла.
На останньому етапі з Серачині майже рік працювали три асистенти, зробили 2,4 тис. знімків в інфрачервоних променях.
Під поверхневим шаром картини Серачині виявив "цілий світ", безперечно, створений да Вінчи. Удосталь є документальних доказів того, що саме він одержав замовлення на "Поклоніння волхвів" і зробив хоча б частину роботи.
"Виникає дивовижне відчуття причетності до творчого пошуку Леонардо, - сказав Мартін Кемп, професор історії з Оксфорда і один з експертів, що бачили проміжні результати роботи Серачині. - Примітний мозковий штурм, якого не видно на поверхні".
З 500-річного небуття виникли справа ретельно виписані віл і осел, а також частина даху відсутнього хліва. Цар-мізантроп, що похмуро дивиться через праве плече Марії, виявився фігурою, сповненою величі. У лівому нижньому кутку з'явилося безліч осіб, намальованих рукою майстра.
Мабуть, найважливішим для критиків та істориків відкриттям стане те, що два вершники в правому верхньому кутку - це невеликий фрагмент цілої батальної сцени. Від неї віє насильством і жахом: люди корчаться від болю, відбиваючи удари і падаючи під копита коней. Далі видно кінну битву.
Робота Серачині викликає питання: чому да Вінчи хотів включити цю криваву сцену в картину про народження Христа і чому він - або хтось інший - відмовився від цього задуму?
Але прихильників Дена Брауна займатиме інше питання: чи є те, що виявили Серачині і його асистенти, всім, що можна побачити під поверхневим шаром картини.
Згідно традиційної інтерпретації, будівля є руїнами, які символізують занепад дохристиянського устрою. Дослідження Серачині підтвердило, що будівля не є християнською. Да Вінчи не звертався до оточуючої його класичної римської архітектури. "Ця капітель - зображення лотоса, - сказав Серачині, показуючи на колону. - Я дуже здивувався, побачивши її".
Капітель - верхня частина колони - дозволяє судити про вік і стиль будівлі. Капітелі у формі квітки лотоса характерні для Давнього Єгипту.
Будівля частково зруйнована і кинута. Ще одне відкриття було зроблено кілька днів тому - на каменях росте дерево. І навколо нього люди - очевидно, робітники і ремісники. Серачині вважає, що це язичницьке капіще, і Леонардо спочатку хотів показати, що його відновлюють.
Це незвично для картини, що зображує народження Христа, але поклонники "Коду да Вінчи", поза сумнівом, побачать в цьому натяк на головну ідею книги: після розпуску Ордена тамплієрів він був таємно відновлений, щоб берегти таємницю. Серачині, який не читав книгу Брауна, не хоче пускатися в подібні спекуляції.
Але він упевнений, що знайшов "справжнє" поклоніння, а то, на що ми дивилися століттями, є викривленням, створеним "підмайстром". Сидячи поряд з ученим у монітора, на якому він демонструє деталі ескіза, неважко зрозуміти, чому.
Фізичні деталі ескізу у верхньому шарі, що складається із смоли, шелаку, вугілля і бітуму, деформовані.
Серачині вважає, що верхній шар був нанесений як мінімум через півстоліття після да Вінчи. Але багато істориків мистецтва в цьому не впевнені.
Деякі стверджують, що показувати картину в її нинішньому вигляді не передбачалося, а оранжево-коричневий фон є ґрунтовкою. Це так само спірно, як і питання про задуми да Вінчи.
Серачині вважає, що да Вінчи створив ескіз, тому що він використовував суміш лампової кіптяви і водяного клею. "Інакше він просто зник би".
Чи має він на увазі, що Леонардо підозрював, що його задум зміниться, і навмисно зберіг його у такому вигляді? "Я не стану будувати припущення з цього приводу, - різко відповів Серачині. - Хай цим займаються історики мистецтва. Але я не можу це виключити".
Будь ласка, дотримуйтеся теми статті! Особиста переписка, ненормативна лексика та образи будуть вилучені. Адміністрація сайту залишає за собою право вилучати будь які коментарі, що не відповідають інтересам та іміджу Великої Епохи. Не використовуйте коментарі для розкручування Інтернет ресурсів та будь якої реклами. Такий матеріал буде видалено.
Коментарів (11)
2005-2010 © The Epoch Times Україна ( Велика Епоха )