«Особливо небезпечний» режисер про кіно і смаки

Тимур Бекмамбетов набув популярність у 1990-х роках, знявши рекламні ролики для банку «Імперіал». Банк давно збанкрутував, а Бекмамбетов, випустивши «Нічний дозор», «Денний дозор» і продовження «Іронії долі, або З легкою парою!», тепер знімає блокбастери в Голівуді.

Наприкінці червня в прокат виходить фільм «Особливо небезпечний» (Wanted), бюджет якого оцінюється в 150 мільйонів доларів. Головні ролі у фільмі Бекмамбетова зіграли Анжеліна Джолі, Морган Фрімен і Джеймс Макевой, відомий після ролі у фільмі «Спокутування».

Про новий проект Тимур Бекмамбетов розповів кореспондентові Bbcrussian.com Альвіні Харченко.

Бі-бі-сі: Судячи з трейлерів, «Особливо небезпечний» - дуже американське кіно. Чи буде фільм адаптований для показу в Росії?

Т.Б.: В Америці вже давно немає фільмів, орієнтованих на американський ринок, тому що більше половини доходів американські фільми отримують за межами Америки. Коректніше було б сказати, що це фільм, зроблений для універсального глядача, що живе в будь-якій країні світу.

Але для Росії компанія Universal дала мені можливість створити унікальну версію фільму, яка відрізняється від міжнародної. Там інша комп'ютерна графіка, русифікація написів, гра з російською мовою. Навіть банкомати говорять російською. Адаптація сценарію на російську мову зроблена Сергієм Лук'яненком. У російській версії інший саундтрек, пісня з якого буде виконана російською мовою. Багато персонажів, включаючи головного героя, теж стали російськими.

Бі-бі-сі: Ваша «Іронія долі-2» побила рекорди російського прокату торік, проте критики холодно зустріли її.

Т.Б.: Усе правильно: цифри кажуть самі за себе. Люди вибирають те, що вони хочуть дивитися. Більшість фільмів у Росії продукуються незрозуміло для кого. У них немає глядача. 90% фільмів, що знімаються, не виходять на екрани, це сумно.

Бі-бі-сі: Чи є в цьому провина режисера?

Т.Б.: Винні тут скажені гроші, яких дуже багато в кіно. Величезні кошти інвестуються державою і приватними інвесторами непрофесійно. У творців фільму немає ніякого уявлення, для кого знімається фільм, як він пропонуватиметься глядачеві. Просто робляться якісь абстрактні фільми заради галочки або задоволення власних амбіцій. Це корумпує кіноіндустрію. Втрачаються критерії оцінок, що добре, що погано.

Бі-бі-сі: Чи є надія прищепити російській публіці смак не лише до комерційного кіно?

Т.Б.: Аудиторії нічого прищеплювати не треба, вона і так щеплена дуже добре. Навчати народ як жити і виховувати у людей смак не потрібно. Тому що, по-перше, це неможливо зробити, а по-друге, цим користуються у своїх інтересах шарлатани, які намагаються на своєму статусі вчителів нажитися. Треба просто слухати народ, слухати те, що він хоче, і робити те, що йому цікаве. І вчитися заразом тому, що красиво, а що ні: не даремно народне мистецтво найвеличніше і найдавніше.

Бі-бі-сі: Чим ви пояснюєте те, що роботи російських кінорежисерів, які здобувають призи на західних фестивалях, майже невідомі в Росії?

Т.Б.: Всі ці фільми зняті для фестивалів, для критиків, які потім їх обговорюють у затишних м'яких кріслах. Є ще інший варіант, коли немає професійних продюсерів, які можуть донести ці фільм до людей. Таке теж трапляється, тому тут є комбінація проблем.

За великим рахунком, моє переконання полягає в тому, що кіно не мистецтво, яке живе в століттях, кіно живе сьогодні, щодня в реальному житті. І мені подобаються фільми, які крутять у повних залах, під хрускіт поп-корну, із сміхом і сльозами. Коли «швидка допомога» відвозить людей переляканих або тих, які від сміху пошкодили собі щелепу.

Бі-бі-сі: Амбіцій із приводу того, що «Нічний дозор» залишиться на віки, у вас немає?

Т.Б.: Звичайно. Це було те, чим молодь не в Лондоні, а в Росії жила два-три роки, це було їхньою розвагою. Напевно, воно забудеться. З'являться інші - «Особливо небезпечний», наприклад.

Бі-бі-сі: Чи плануєте ви зйомки завершальної частини трилогії - «Смеркового дозору»?

Т.Б.: Не знаю. Подивимося на те, як піде цей проект. І аудиторія сама мені нашепче. Є багато планів, але я вирішу, коли відчую, що відбувається в залі. «Смеркового дозору» поки що немає, і «Особливо небезпечний» зараз для мене став новим «Дозором», якого я так бажав.

Бі-бі-сі: Вас, мабуть, замучили питаннями про те, як Вам працювалося з найсексуальнішою актрисою світу Анжеліною Джолі й іншими зірками.

Т.Б.: Коли ти знаходишся усередині круговороту, це просто робота - така ж, як будь-яка інша. Вона починається о 9 ранку і закінчується о 9 ранку. Люди, які цим займаються, такі ж, як і всі решта. Ну, є, звичайно, особисті літаки, на яких літають, тому що інакше нікуди не встигнути. Але відчуття, що це небожителі, у мене не склалося. Хіба що у зірок з'являється особливе відчуття відповідальності за те, що ти робиш, тому що кожне слово, кожна дія стає публічною, і як це трактується, стає важливим для них.

Бі-бі-сі: Вам було простіше чи складніше на знімальному майданчику з іноземними акторами?

Т.Б.: З англійцями все складніше, ніж з американцями. Американці більше схожі на росіян. В англійців є значна частка снобізму і зарозумілості. Вони як би охоронці культури і революціонери, що весь час її перелицьовують, як старе плаття. А з американцями набагато легше спілкуватися.

Найбільша проблема з іноземцями - не знання мови, а відчуття культури, це не можна вивчити за рік.

Бі-бі-сі: Відчуваєте початок голлівудського життя з Вашим переїздом до Лос-Анджелеса?

Тимур Бекмамбетов: Нічого, крім того, що раніше зайнятість була московська, а зараз все змістилося у бік Америки. Оскільки я народився в містечку маленькому, то часто з нього виїжджав і знаходився весь час в роз'їздах. У якомусь сенсі таке життя між містами навіть зручне, тому що ти встигаєш поспати 12 годин у літаку.

Від Голівуду у мене наразі немає ніяких сталих вражень: усе доволі спонтанно відбувається, і немає часу рефлексувати і розуміти, що це означає. Коли випаде час відпочити, я, напевно, сяду і зрозумію, що все це може означати. А поки часу немає ні на тусовку, ні на те, щоб зрозуміти, що вона означає.

Джерело:
Бі-бі-сі